Подільське молодіжне
культурне об’єднання

           

Укр.| Рус.|  Eng. | Зв’язки

Подольское молодежное культурное объединение "В будущее через Культуру"

 

Висловлювання про молодь:

 

Ви, мої молоді друзі,

що торкнулися до мистецтва, 

до творчості, 

вмійте користуватися цими дарами,

 як конденсацією ваших сил, 

бо звук і колір, думка і ритм -

 основи всесвіту 

і нашого існування. 

О. І. Реріх.

 

Сторінка: стаття про відкриття виставки «Самчиківський розпис»

На головну сторінку

Задавайте питання які вас турбують

по e-mail:

molodpodil@gmail.com

Відповіді на них ми будемо друкувати у розділі: "Відповіді на питання"

 

ПМКО «У майбутнє через культуру” проводить набір для молоді будь-якого віку (14-18, 18-21, 21-37, 37...)

музична студія

художня студія

театральна студія

ПІСНЯ У КОЛЬОРІ ПРО ЛЮБОВ ДО РІДНОЇ ЗЕМЛІ

Традиційно святкування Дня Хмельницького Подільський культурно-просвітницький центр імені Миколи Реріха ознаменував відкриттям мистецької виставки. Торішня запам’яталася розкішним петриківським розписом. Нинішня зігріла душу самобутністю, барвистим маєвом сакральних знаків, символів, образів, фарб саме від нашої, рідної землі.

Це 60 робіт майстрів народного розпису та їхніх учнів зі славетних Самчиків, що на Старокостянтинівщині.

Безперечно, самчиківський розпис — наш, питомий, закорінений у прадавню мистецьку традицію краю, феномен, яким захоплюються в Україні, у світі, і який нам, землякам, ще належить по-справжньому відкрити, поцінувати, а отже, зробити невіддільною частиною кожен своєї та й загалом нашої — як спільноти подо¬ляків - воли¬нян — духовно-культурної репрезентації. Цю необхідність довели і відгуки київських мистецтвознавців, яких зачудували роботи майстрів, представлені областю на нещо¬давньому творчому звіті у столиці. Адже чим цей народний розпис одмінний від петриківського? Тим, що це оригінальна школа розпису, характерна своєю наповненістю поля, багатством крупного рослинно-геометричного орнаментування, набором кольорів, відтінків, сюжетів, стилізованих елементів, притаманних подільсько-волинській вишивці, писанці: баранячих ріжок, курячих лапок, сварг, бігунців, меандрів, хвильок, зірок, квітів, тварин, птахів, дерева життя. Ці орнаменти можна перенести на різьблення, килими, що нині успішно робить самчиківський килимар, член Національної спілки художників, один із засновників Самчиківської школи розпису Борис Лукич Шнайдер.

Пригляньмося пильніше до цих робіт — і серцем побачимо у їхніх силуетах, обрисах, фарбах полум’я купальського вогнища, хвилювання соснового бору і дубового гаю, буйноцвіття лугу і чарівного райського дерева, золото ниви і сонця-Даждьбога, блиск Різдвяної зірниці, синій простір неба і голубінь ріки... І серцем же почуємо прадавню веснянку, щедрівку і колядку, козацьку пісню, християнську молитву, материнську колискову...

Яка потужна енергетика, які високі вібрації, який простір для фантазії і розмислів!..

Як зазначив у вітальному слові президент Подільського культурно-просвітницького центру імені М. Реріха Станіслав Крук, елітарне мистецтво може ґрунтуватися тільки на народній творчості, яка є високодуховним втіленням найпрекрасніших мрій і поривань людського роду, засобом очищення і розвитку.

Про глибинний зміст, значення мистецького доробку майстрів Самчиківської школи для розвитку подільської, української культури, плекання у молоді патріотичних переконань говорили голова Подільського молодіжного культурного об’єднання «У майбутнє через культуру» Денис Монастирський, мистецтвознавець, тележурналістка Євгенія Богдан, старший науковий співробітник обласного художнього музею Павло Карнаух, голова обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України Таїсія Стан, письменник Микола Кульбовський.

Денис Монастирський

Про становлення декоративного розпису у Самчиках, яким ми його бачимо нині, розповів заслужений майстер народної творчості Олександр Пажимський, який нині передав естафету хранителя державного історико-культурного заповідника «Самчики» синові Богдану. Передувала цьому ретельна дослідницько-краєзнавча робота, почата у 60-х роках минулого століття. Про загублений тоді давній волинський розпис, який і ліг в основу нинішньої школи, розпитували у старожилів, шукали на давніх скринях, писанках, у старих хатах пічні розписи, на уламках посуду з розкопок Трипільської культури, старовинних килимах, слухали поради Бориса Шнайдера. І, узагальнивши, виробили техніку, стиль, мотиви, кольори, орнаменти неповторного розпису.

Екскурсію виставковим залом провели члени Національної спілки майстрів художньої творчості Михайло Юзвук та Віктор Раковський, завідувач впродовж багатьох років школою юних художників у Самчиках. Там навчають народному розпису, передають свої секрети наступникам наші митці. Нині подають надії підростаючі таланти Ірина Корнійчук, Ірина Попадюк, Яна Мислива, Руслана Голуб, Інна Семенюк, Андрій Бондарчук та інші. Усього 48 дітей, і серед них переможці обласних та всеукраїнських мистецьких конкурсів. За підтримки депутата обласної ради Сергія Вознюка, на відкритті виставки побували, поспілкувалися з майстрами вихованці Головчинецької школи-інтернату. Тепер поїдуть на екскурсію в Самчики.

А заступник міського голови Віктор Байдич наголосив, що самчиківське диво у святкові дні і ще протягом місяця мають побачити якнайбільше школярів, студентів обласного центру. До речі, час майстрам подумати і про відкриття виставкового залу у Хмельницькому.

Прекрасним музичним обрамленням свята став виступ ансамблю народної музики «Жайворонок» Державного центру естетичного виховання учнівської молоді (керівник Тамара Пасічник).

Оксана СОБКО.

22.09.2009р.

На початок | Зв’язки

Copyright © Подільске молодіжне культурне об’еднання "У майбутнє через культуру"